приватник

1. Власник приватного підприємства, бізнесу; підприємець, який веде господарську діяльність на недержавній основі.

2. Розм. Представник приватного сектора економіки на противагу державному; той, хто працює у приватній сфері.

3. Іст. У період НЕПу (1920-ті роки) — приватний торговець або промисловець, якому тимчасово дозволялася дрібна приватна власність та господарська діяльність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |