1. Залучити, притягнути до себе, викликати інтерес або симпатію своїми якостями, перевагами, зовнішністю тощо.
2. Приманити, спокусити чимось принадним, привабливим.
3. Захопити, зацікавити щось або когось, привернути увагу.
Словник Української Мови
Буква
1. Залучити, притягнути до себе, викликати інтерес або симпатію своїми якостями, перевагами, зовнішністю тощо.
2. Приманити, спокусити чимось принадним, привабливим.
3. Захопити, зацікавити щось або когось, привернути увагу.
Приклад 1:
Здатність привабити до себе, «перетравити» в собі — то ознака сильної й самобутньої культури. Велике значення для мене мали поїздки до Прибалтики (та й не лише для мене — адже для нас то вже був трохи закордон).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Повертатися на провiнцiю я не могла, i нiякий Руссо не змiг би привабити мене сiльськими пейзажами.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”