притишення

[prɪtɪʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (лінгвістика) Фонетичний процес або результат зменшення інтенсивності вимови звука, голосу, особливо голосних у ненаголошених складах; ослаблення звучання.

  2. (переносно) Обмеження, стримування, придушення чого-небудь (наприклад, активності, прояву почуттів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притишення, р. притишення, д. притишенню, з. притишення, о. притишенням, м. притишенні, к. притишення

Більше записів