Значення
-
(техн.) Інструмент для точного припасування та підгонки деталей шляхом взаємного тертя їх робочих поверхонь; також матеріал (паста, порошок) для такого процесу.
-
(розм.) Той, хто постійно пристає, набридає, докучає своєю присутністю або проханнями; нав’язлива людина.
-
(діал.) Тісний контакт, щільне стикання; стан, коли щось щільно прилягає або притиснуто.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. притир, р. притира, д. притирові, з. притир, о. притиром, м. притирі, к. притире