Значення
-
Стан тиші, спокою, затишку, що настає після шуму, руху, тривоги; затишшя.
-
Переносно: стан внутрішнього заспокоєння, душевного рівноваги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. притихлість, р. притихлості, д. притихлості, з. притихлість, о. притихлістю, м. притихлості, к. притихлосте