притяжний

1. Який виражає належність кого-, чогось кому-, чомусь або вказує на зв’язок із певною особою, предметом, явищем; присвійний.

2. У граматиці: такий, що належить до розряду прикметників, які позначають ознаку предмета за його належністю певній особі чи предмету (наприклад: мамин, сестрин, лисячий).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |