притуплювання

[prɪtupljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “притуплювати” — зменшення гостроти, різкості, інтенсивності чогось (наприклад, відчуттів, почуттів, уваги).

  2. У техніці та матеріалознавстві — процес навмисного зменшення гостроти ріжучої кромки інструмента (наприклад, леза) для надання їй більшої міцності та стійкості до викришування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притуплювання, р. притуплювання, д. притуплюванню, з. притуплювання, о. притуплюванням, м. притуплюванні, к. притуплювання

Більше записів