1. Який притух, тобто перестав горіти яскраво, втратив силу полум’я, але ще не згас повністю; тліючий.
2. Переносно: який затих, ослаб, втратив інтенсивність; приглушений, завмерлий.
притухлий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |