Значення
-
Стан, коли щось притухло, зменшило свою інтенсивність, силу (про світло, звук, вогонь тощо); затихлість, приглушеність.
-
Переносно: стан зниженої активності, заспокоєння, затишшя; завмерлість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. притухлість, р. притухлості, д. притухлості, з. притухлість, о. притухлістю, м. притухлості, к. притухлосте