притухаючий

[prɪtuxɑjut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (як дієприкметник) Такий, що поступово втрачає силу, інтенсивність, яскравість; що слабшає, затихає, згасає.

  2. переносному значенні) Такий, що вщухає, стає менш активним, вираженим або помітним (про почуття, процес, явище).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притухаючий, р. притухаючого, д. притухаючому, з. притухаючого, о. притухаючим, м. притухаючім

Більше записів