прицмок

[prɪt͡smok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Звук, що виникає при швидкому розмиканні губ, часто з легким присвистом, який використовується для вираження пестощів, задоволення (наприклад, від смачної їжі), несхвалення або для заклику тварини.

  2. Дія за значенням дієслова «прицмокувати»; однократне або повторюване розмикання губ із характерним звуком.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прицмок, р. прицмок, д. прицмок, з. прицмок, о. прицмок, м. прицмок, к. прицмок

Більше записів