приціл

[prɪt͡sil] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Пристрій на зброї (гвинтівці, гарматі, кулеметі тощо) для точного наведення на ціль, що може включати мушку, цілик, оптичні або лазерні системи.

  2. Процес або дія наведення зброї на ціль, узяття цілі на приціл; прицілювання.

  3. Переносно: чітко визначена мета, на яку спрямовані зусилля, увага або діяльність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приціл, р. прицілу, д. прицілові, з. приціл, о. прицілом, м. прицілі, к. приціле

Більше записів