притовчений

[prɪtoʋt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (про людину) такий, що має низький, кремезний, міцний стан; присадкуватий, приземкуватий.

  2. (переносно, про предмети) низький, масивний, з товстими стінками або основами; приземистий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. притовчений, р. притовченого, д. притовченому, з. притовченого, о. притовченим, м. притовченім

Більше записів