Словник Української Мови
Буква
1. Який має властивість приземкуватися, здатний до приземлення (про літальні апарати, птаха тощо).
2. У переносному значенні: такий, що легко знаходить спільну мову з іншими, практичний, реалістичний у поглядах і вчинках; позбавлений високих прагнень або романтичних ілюзій.
Приклад 1:
Широкоплечий, приземкуватий Шевченко нагадував козака з помітними слідами салдатської муштри. Голова гострокутна, майже лиса, високе зморшкувате чоло, широкий так званий «качачий» ніс, густі вуса, що закривають вуста, невеликі сірі очі, що їхній погляд здебільшого понурий та недовірливий, — тепер він був ласкавий, майже ніжний, з гарною, доброю посмішкою, — голос трохи хрипкий, рухи спокійні, постать вайлувата й мало шляхетна.
— Тютюнник Григорій, “Вир”