приторочування

[prɪtorot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “приторочувати” — закріплення, прив’язування чогось до чогось для забезпечення нерухомості під час транспортування або зберігання.

  2. Спеціальний термін у галузі логістики та транспорту, що означає процес надійного кріплення вантажу на засобі перевезення (у кузові, на платформі, в контейнері) за допомогою спеціальних засобів (ремнів, тросів, розпірок) з метою запобігання його зсуву, падіння чи пошкодження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приторочування, р. приторочування, д. приторочуванню, з. приторочування, о. приторочуванням, м. приторочуванні, к. приторочування

Більше записів