Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває у тіні, заслонений від прямого сонячного світла; затінений.
2. (переносно) Який залишається непоміченим, невидимим, не привертає уваги; перебуває на другому плані.
3. (у ботаніці) Про рослину: що росте або здатний рости в умовах недостатнього освітлення, у тіні.
Приклад 1:
Не просвітивши дубів, воно завернуло на покинутий ним, притінений кручами берег і вже отут, на цьому березі, м’яким плавленим золотом облило козаків і їхніх коней. «Слава!» — розлягалося кривими шипшиновими берегами, і з кінських грив, і хвостів, і морд, так само, як і з козацьких голів, щік та плечей, те мокре плавлене золото потекло і коням, і козакам під ноги.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”