1. Примусити когось зробити щось, подолавши його спротив або небажання; змусити силою.
2. (заст.) Здолати, підкорити силою зброї; завоювати.
Словник Української Мови
Буква
1. Примусити когось зробити щось, подолавши його спротив або небажання; змусити силою.
2. (заст.) Здолати, підкорити силою зброї; завоювати.
Приклад 1:
А може ж, треба себе присилувати та таки піти взавтра вилаяти Лоначевську? Ні, не хочу: адже тепер мені вже не гірко, вже байдуже… Так, може, це треба зробити не з досади, а просто з принципу?
— Тютюнник Григорій, “Вир”