присвят

1. Традиційна українська народна пісня-віншання, яку виконують на весіллі, звертаючись до молодят або їхніх родичів; весільна привітальна пісня.

2. Узагальнена назва для різноманітних обрядових пісень-віншувань, пов’язаних з родинними святами (наприклад, з народженням дитини).

Приклади вживання слова

присвят

Приклад 1:
Серед маминих «домашніх» віршів, яких чимало в щоденниках, головний об’єкт присвят (і єдиний, щодо якого виходить зі своїм віршоскладанням «на люди») — Тичина. Незаперечне свідчення того, як багато важила для неї — неофіта в українській культурі — зустріч із Тичиною.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”