присвійність

[prɪsʋijnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням до прикметникаприсвійний“; належність предмета, явища або ознаки комусь, виражена граматичними засобами.

  2. У граматиці: розряд прикметників, що позначають ознаку предмета за його належністю певній особі або іншому предмету (наприклад: мамин, сестрин, вовче).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. присвійність, р. присвійності, д. присвійності, з. присвійність, о. присвійністю, м. присвійності, к. присвійносте

Більше записів