присвітити

1. Надати чомусь світла, освітити, висвітлити променем світла.

2. Перен., розм. Приділити комусь увагу, звернутися до когось, помітити когось.

3. Перен., розм. Зробити комусь послугу, допомогти, сприяти в чомусь.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вони горіли спокійно, терпляче, ще й ніби вибагливо, ніби мали вже давно присвітити і показати його коням вночі дорогу… Коні лячно здали, вперлися хвостами Ясельському в груди, карета подалася… Ясельський вихопив пістолі і — будь-що-будь, почує хто в степу чи ні, — не прицілюючись, влупив по тих очах, що вони з несподіванки аж завили… Від пострілів степом пішла-покотилась луна, пробубоніла і вперед, і назад, і по сторонах і, не зустрівши ніде ніякої перегороди, пішла до низьких на обрії зір… З луною порозбігалися і вовчі на бугрі очі, і ніч стала іще чорніша, страшніша та більша. Коні переглянулися й хрипко зітхнули.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: дієслово () |