1. Надати чомусь світла, освітити, висвітлити променем світла.
2. Перен., розм. Приділити комусь увагу, звернутися до когось, помітити когось.
3. Перен., розм. Зробити комусь послугу, допомогти, сприяти в чомусь.
Словник Української Мови
Буква
1. Надати чомусь світла, освітити, висвітлити променем світла.
2. Перен., розм. Приділити комусь увагу, звернутися до когось, помітити когось.
3. Перен., розм. Зробити комусь послугу, допомогти, сприяти в чомусь.
Приклад 1:
Вони горіли спокійно, терпляче, ще й ніби вибагливо, ніби мали вже давно присвітити і показати його коням вночі дорогу… Коні лячно здали, вперлися хвостами Ясельському в груди, карета подалася… Ясельський вихопив пістолі і — будь-що-будь, почує хто в степу чи ні, — не прицілюючись, влупив по тих очах, що вони з несподіванки аж завили… Від пострілів степом пішла-покотилась луна, пробубоніла і вперед, і назад, і по сторонах і, не зустрівши ніде ніякої перегороди, пішла до низьких на обрії зір… З луною порозбігалися і вовчі на бугрі очі, і ніч стала іще чорніша, страшніша та більша. Коні переглянулися й хрипко зітхнули.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”