1. Легко вдарити, стукнути когось або щось, зазвичай зі звуком “стук”.
2. Розм. Швидко зловити, спіймати когось на місці вчинення чогось, застати зненацька.
3. Розм. Вбити, умертвити (часто про постріл).
пристукнути
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |