Значення
-
(муз.) Пристрій у вигляді дерев’яного клина або металевого гвинта, що вставляється між струнами та деком струнних музичних інструментів (наприклад, бандури, кобзи) для зменшення вібрації струн та приглушення звуку.
-
(перен., заст., рідк.) Той, хто приборкує, стримує когось або щось; той, хто вносить порядок або дисципліну.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приструнник, р. приструнника, д. приструнникові, з. приструнник, о. приструнником, м. приструнникові, к. приструннику