пристрітний БукваП 1. Який належить до пристріту, пов’язаний із ним; властивий пристріту. 2. Який має властивість пристріту, здатний його спричинити або передати (переважно про погляд, очі). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←спринцівкамедівник→