пристойність

[prɪstojnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість або якість того, що є пристойним; відповідність загальноприйнятим нормам моралі, етики, благопристойності у поведінці, вчинках, зовнішньому вигляді тощо.

  2. Сукупність норм і правил поведінки, що відповідають вимогам моралі та етики в певному суспільстві; благопристойність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пристойність, р. пристойності, д. пристойності, з. пристойність, о. пристойністю, м. пристойності, к. пристойносте

Більше записів