1. Місце, де можна зупинитися, перебувати або сховатися; притулок, прихисток.
2. (у переносному значенні) Стан спокою, душевної рівноваги; заспокоєння.
3. (застаріле) Місце постійного проживання, оселя; житло.
пристановище
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Останнє пристановище його душі. Його гордої, покромсаної, самотньої, зовсім уже самотньої душі.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |