1. (діал.) Ставати спорим, тобто швидким, моторним, жвавим; починати рухатися швидше, прискорюватися.
2. (діал.) Ставати спорим у розумінні “вдалим”, “плідним”, “успішним”; починати краще рости, розвиватися або вдаватися (про рослини, справи тощо).
приспорятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |