Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “прислухуватися” — намагання почути щось, зосереджена увага до звуків, слухання з напруженням.
2. (мед.) Метод дослідження, що полягає у вислуховуванні звукових явищ, пов’язаних із роботою внутрішніх органів (наприклад, серця, легень).
Приклад 1:
Вони перебігають і переповзають від куща до куща, з ями до ями, вони завмирають і прислухуються, їм здається, що їхні вуха ростуть від цього напруженого прислухування. Шкода, що не можна помахати вухами, як ними махає слон, щоб збутися від цього неприємного почуття.
— Тютюнник Григорій, “Вир”