1. (у музиці) звук, який не входить до складу основного акорду, але звучить разом з ним, створюючи певний колорит або напруженість; дисонанс.
2. (заст., діал.) увага, прислуховування; стан, коли хтось уважно слухає.
3. (заст.) особа, яка прислуховується, таємний свідок; також — підслухувач.