матушка

1. Зменшувально-пестливе звертання до матері, що виражає особливу любов, повагу або близькість.

2. Традиційна звертальна форма до дружини священика в православ’ї та греко-католицизмі.

3. Уживається як ввічливе або шанобливе звертання до літньої жінки, особливо в середовищі, де зберігаються народні звичаї.

4. У переносному значенні — про щось, що є джерелом, основою, початком чогось (наприклад, “матушка-земля”, “матушка-природа”).

Приклади вживання слова

матушка

Приклад 1:
Вже як пороз’їздились гості, а матушка й кличе мене в покої, садовить мене на стільці за столом, сама сідає зо мною вечерять. Так мене частувала, спасибі їй, та все припрошує: та випийте-бо, пані Марусю, та їжте-бо, пані Кайдашихо.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
— i от, розвернувшись, вiн бiжить через усе подвiр’я назад до кiмнати пакувати речi, маленька, шпарко перебираюча голими, в шортах, нiжками, немов воскова, фiгурка, — в ньому вже гвинтом гондзолилась — аж, здавалось, чу‑ти було, як скрегоче, — сама лиш схарапуджена гординя, палючий страх, аби, крий Боже, “люди не сказали” (ех, матушка провiнцiя, як зiтхав був Хвильовий! ), що це вона його покинула, висмикнула з рiдного грунту, перенесла через океан i покинула, оце, скажуть, ко‑бiта!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
І вже ж коли йшла відправа там у церкві, то в хорі співала і матушка так, як і за свого дівоцтва; тільки що тепер біля неї стояла і підспівувала її маленька Варка, яка, поглядаючи то на людей, то на матір, то на батька у вівтарі, думала: «Як то страшно гарно вгору тягнуть «Хвали, душе моя, Господа», аж батько сюди поглядають і радіють очима… і я хотіла б довго-довго з матір’ю в хорі співати, аби тільки дивитися на батька та на матір, що вони такі радісні між людьми!» А люди, особливо жінки, йдучи з церкви додому, питалися одна другої: «Чи ти чула, як матушка гарно виводила?» — «Еге! — але в маленької Варки голосок літав над ними і над всіма басами, ніби блискучий метелик, влетівши в церкву крізь розбите вікно у бані.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”