Значення
-
Зменшувально-пестливе звертання до матері, що виражає особливу любов, повагу або близькість.
-
Традиційна звертальна форма до дружини священика в православ’ї та греко-католицизмі.
-
Уживається як ввічливе або шанобливе звертання до літньої жінки, особливо в середовищі, де зберігаються народні звичаї.
-
У переносному значенні — про щось, що є джерелом, основою, початком чогось (наприклад, “матушка-земля”, “матушка-природа”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. матушка, р. матушки, д. матушці, з. матушку, о. матушкою, м. матушці, к. матушко
Походження слова (Етимологія)
Слово «матушка» в українській мові є запозиченням з російської мови. У російській мові воно утворене від слова «мать» (мати) за допомогою зменшувально-пестливого суфікса. В українській мові це слово вживається переважно в застарілому значенні як звертання до дружини священика (попаді) або до ігумені. Це слово не є питомо українським, оскільки в українській мові для позначення матері використовується слово «мати», а для дружини священика — «попадя». Таким чином, «матушка» — це запозичення, яке збереглося в певних контекстах, але не є органічним для української мови.