Прислівник-прийменник — це незмінне службове слово, яке поєднує ознаки прислівника та прийменника: вживається самостійно (як прислівник) або з іменником у певному відмінку (як прийменник), виражаючи просторові, часові або інші обставинні відношення (наприклад: “навколо”, “попереду”, “позаду”, “збоку”, “всередині”).
Древослів
Словник Української Мови