1. Розбризкувати, розпорошувати рідину дрібними краплями, обприскувати когось, щось.
2. Швидко та різко говорити, вимовляти слова, часто зі злістю або нетерпінням; гарячитися в розмові.
3. Розмовне. Починати часто, дрібно дощити, моросити (про дощ).
прискати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ти що ж — справдi вважаєш, що коли у тебе — стоїть, i не зразу кiнчаєш, то ти вже й князь, i жiнка мусить сукати нiжками й прискати окропом, iно ти зволиш до неї доторкнутися — серед ночi, по тому як позгортаєш, акуратненько так, свої рисунки, а я тимчасом вiдбуватиму перший сон? А втiм, iз його приїздом їй перестали снитися сни — точнiш, вона перестала їх пам’ятати: клубочились якiсь ошмаття, переважно тьмяних, брунатних i асфальтово‑сiрих, тонiв, але жоден сюжет не протискався в денну тяму, немов мiж нею i нiчною в мить пробудження падало важке вiко, — свiдомiсть його присутностi поруч перекривала канали зв’язку.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Частина мови: дієслово () |