1. (розм.) Різко, уїдливо висловлювати своє незадоволення, обурення; причіплятися, накидатися на когось із докорами.
2. (перен., розм.) Раптово, різко зупинятися, припиняти якусь дію (часто через перешкоду або несподівану обставину).
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Різко, уїдливо висловлювати своє незадоволення, обурення; причіплятися, накидатися на когось із докорами.
2. (перен., розм.) Раптово, різко зупинятися, припиняти якусь дію (часто через перешкоду або несподівану обставину).
Приклад 1:
Н а п а с т у в а т и — присікатися, прискіпуватись, чіплятись до когось, сварити («напастував вашого царя, що дуже мучить наш нарід»). Н а п и с а т и с ь — записатись, вступити до лав («написаласи в якесь архиримське браство»).
— Зеров Микола, “Камена”