Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Недотепний, незграбний, неспритний у рухах або поведінці; такий, що виглядає кумедно через свою неуправність або простодушність.
2. (про предмет, вигляд) Дивний, незвичайний, неакуратний або негарний на вигляд; такий, що викликає подив своєю формою або станом.
Приклад 1:
Справді, я божественний, тобто пришелепуватий».Кілька разів він хотів підвищити свою перед нею вартість, натякаючи на свої зв’язки з літературою, бо одверто сказати їй про це не зважувався. Але натяки ці були такі невиразні, що зрозуміти вона їх, мабуть, не могла.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”