Прикметник, утворений від дієслова “прищикнути“, що означає стан після дії щипця або подібного інструменту для стискання, затискання.
У технічному контексті — про деталь, матеріал або елемент, який був закріплений, обтиснутий або затиснутий за допомогою щипців, пасатижів, кліщів тощо (наприклад, прищикнутий дріт, прищикнута трубка).
У переносному значенні (розм.) — про людину, яка перебуває в стані пригніченості, зажуреності, ніби її стиснули, “узяли в щипці” (наприклад, сидів усю вечір прищикнутий).