1. Зробити ручною дику тварину, звикнути до себе, привчити жити поряд з людиною, стати слухняним.
2. Перен. Привчити когось до порядку, дисципліни, підкорити своїй волі, зробити покірним.
3. Розм. Привчити, змусити звикнути до чого-небудь.
приручити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я впала навзнак, чуючи лопатками і хребтом килимовий ворс, але я не випустила його птаха, щойно такого скупого і кволого, а тепер він підводив голову і розправляв крила, тож міг полетіти від мене деінде, в інші країни, я помагала йому, чим могла, я пізнавала слово «приручити». Я обвився довкола її стегон, про які можна розповідати вічність.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Як вiн був тверезий, то Ярош завсiгди ладен був приручити отаманування йому; але як напився, то вже не кому, як Патрокловi. Це дуже брало за серце Левдика, i вiн, упившись, часто заходив у сварку та в бiйку з Патроклом, а надто, що той iще й дражнив його раз у раз та лаяв незрозумiлими латинськими словами.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: дієслово () |