Вроджена властивість, явище або ознака, що існує в когось від народження.
Схильність, здібність або талант, притаманні людині з народження.
природженість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та легкість у потрібності, а потрібність у природженост і, природженість живе у царстві божому. Чи є щось потрібніше душевній людині, ніж дихання?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |