Древослів

Словник Української Мови

природитися

[prɪrodɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Народитися, з’явитися на світ (про дитину, тварину або рослину).

  2. Виникнути, утворитися (про явище, почуття, думку тощо).

  3. (У пасивній формі) Бути властивим від народження, матися від природи (про здібності, риси характеру).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я природжуся, ти природишся, він природиться, ми природимося, ви природитеся, вони природяться

Більше записів