1. Народити, дати життя дитині; породити.
2. (У пасиві, про дитину) З’явитися на світ, народитися.
3. (Переносно) Стати причиною чогось, спричинити, породити (явище, почуття, думку тощо).
природити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |