метахроміт

1. (біол., цитол.) Барвник, здатний змінювати свій колір при зв’язуванні з певними тканинами або клітинними структурами, наприклад, з кислими полісахаридами.

2. (іст., рел.) Послідовник єретичного вчення VI століття, яке заперечувало реальність людської природи Христа після воскресіння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |