Значення
-
(біол., цитол.) Барвник, здатний змінювати свій колір при зв’язуванні з певними тканинами або клітинними структурами, наприклад, з кислими полісахаридами.
-
(іст., рел.) Послідовник єретичного вчення VI століття, яке заперечувало реальність людської природи Христа після воскресіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метахроміт, р. метахроміту, д. метахромітові, з. метахроміт, о. метахромітом, м. метахроміті, к. метахроміте