природничо-історичний
[prɪrodnɪt͡ʃo-istorɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Пов’язаний з природною історією, що вивчає органічний світ (тварини, рослини, корисні копалини) в його розвитку та взаємозв’язках з навколишнім середовищем.
-
Стосований до музею, колекції, дослідження або науки, які поєднують вивчення природних об’єктів (геологія, біологія, палеонтологія) з історичним аспектом їх появи, розвитку та взаємодії з людиною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. природничо-історичний, р. природничо-історичного, д. природничо-історичному, з. природничо-історичного, о. природничо-історичним, м. природничо-історичнім