природномовний

[prɪrodnomoʋnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Створений природною мовою (як сукупністю правил і знаків певної мовної спільноти), що належить до неї або виражається за її допомогою.

  2. Такий, що відповідає внутрішнім законам, структурі та нормам живої мови, зрозумілий та природний для мовця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. природномовний, р. природномовного, д. природномовному, з. природномовного, о. природномовним, м. природномовнім

Більше записів