Словник Української Мови
Буква
1. Проголосити рішення про чиюсь долю, визначити майбутнє когось або чогось, часто у негативному сенсі; засудити на страждання, невдачу або загибель.
2. (У значенні, близькому до «присвятити») Віддати себе, своє життя чи діяльність чомусь певному, зробити це основним призначенням.
Приклад 1:
Часом Піфія робила павзу, забувши, очевидно, прізвище, тоді в’язні починали нервово хвилюватися: «Напевно, бачить вражий син та й міркує, кому б саме таку гарну пайку приректи». Така пайка, над якою Піфія робила павзу, здавалася справді всім найкращою, бо ж павза була такою підозрілою.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”