1. У спосіб, що свідчить про приреченість, фатальність; з відчуттям неминучості негативного результату або долі.
2. (Уживається як присудкове слово) Свідчить про стан, коли щось або хтось зазнає неминучої невдачі, поразки, згуби.
приречено
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Галина , побачивши в руках дядька Кирила хлібину, полохливо глянула на Наливайка й приречено обіперлась на стіл. Галя ж уся на свічках засвітилась!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
Він приречено дає рибину Ларисі, і та, так само приречено, викидає її через вікно. Рибина плюскається об асфальт, Микола опускається на підлогу, Лариса обіймає його за плечі і каже, що все буде добре.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: прислівник () |