Словник Української Мови
Буква
1. Допускати можливість існування чогось, вважати щось правдоподібним або ймовірним, не маючи повної впевненості; робити припущення, гіпотезу.
2. Дозволяти щось, давати дозвіл або можливість для чогось; допускати.
3. Розміщувати, вміщувати щось всередині або під чимось; підсовувати, вкладати.
4. (у пасивному стані) Бути таким, що його можна прийняти, допустити; мати певну ймовірність або правдоподібність.
Приклад 1:
При цьому польські підприємства в своїй більшості здійснюють таку співпрацю на постійній основі, а не на тимчасовій (сезонній), тому можливо припускати, що це співпраця відбувається в межах міжнародних ланцюгів поставок. За період 2001 -2005 зростала також кількість постачальників в розрахунку на одне підприємство, структура яких досліджувалася в наступних діапазонах: 1) до 5; 2) 6 -20; 3) 21-50; 4) 51- 100; 5) більше 100 постачальників.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Отже абдікацию можемо класти з правдоподібністю на кінець 1227 р.; можна припускати a priori й початок 1228 р., бо дата 1228 р. для смерти Мстислава може означати також і початок 1229 р. нашого числення, але се не дуже правдоподібно супроти дальшого. Похід Данила на Черторийськ став ся на великдень 1228 р., себто при кінцї марта.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 3:
— Ти знаєш, — раптом зупинився вiн, — менi на полянi блиснула така генiальна мисль, якої iснування я й не мiг припускати.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”