1. Так, що виглядає схожим на правду; з високим ступенем ймовірності, переконливо.
2. Так, що відповідає дійсності або їй не суперечить; правдоподібно.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, що виглядає схожим на правду; з високим ступенем ймовірності, переконливо.
2. Так, що відповідає дійсності або їй не суперечить; правдоподібно.
Приклад 1:
Правдоподібно, що саме тому птахи у фольклорних зразках нерідко виступають помічниками чи провідниками в потойбіччі. Зрештою, саму душу людини найчастіше уявляли ними.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Про генезу того устрою за браком відомостей можемо тільки більш або менш правдоподібно гадати. Мало помагає нам в тім наша «Повість про початок Русі», хоч її відомості приймалися, часто і досі приймаються, bona fide[2].
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 3:
Зрештою, воно й a priori[16] не дуже правдоподібно, аби середньоруське чи великоруське плем’я так облило полудневу групу, як те собі представляє ак[адемік] Шахматов. Спостереження над слов’янською колонізацією вказують досить виразно на її правильне розпросторення, без перескоків і замішань.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”