Властивість або стан того, що є припущеним; гіпотетичний характер, умовність, що ґрунтується на припущенні, а не на достовірних фактах чи доказах.
припущенність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є припущеним; гіпотетичний характер, умовність, що ґрунтується на припущенні, а не на достовірних фактах чи доказах.
Відсутні