припряг

[prɪprjɑɦ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Додаткова упряж, яку причіпляють до основної для збільшення тягової сили при важкій роботі (наприклад, коли один кінь не може витягнути воза).

  2. Додатковий кінь або пара коней, запряжених таким чином для допомоги основній упряжці.

  3. Переносно: додаткові засоби, ресурси або зусилля, залучені для виконання важкої або об’ємної роботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. припряги, р. припряг, д. припрягам, з. припряги, о. припрягами, м. припрягах, к. припряги

Більше записів