припровадження

[prɪproʋɑdʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “припроваджувати“; приведення, припровадження когось, доставлення до певного місця, часто з відтінком негласного супроводу або нагляду.

  2. (у спеціальному, переважно юридичному контексті) Офіційна процедура доставлення затриманої або заарештованої особи до органів дізнання, слідства або до місця ув’язнення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. припровадження, р. припровадження, д. припровадженню, з. припровадження, о. припровадженням, м. припровадженні, к. припровадження

Більше записів