1. (дієслово) Стати предметом чи темою приповіді, оповідання; увійти в притчу, стати приказкою, відомим історією.
2. (дієслово, заст.) Прилучитися, приєднатися до когось, чогось; опинитися поряд.
приповістися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лише сестричка Марічка не була межи ними: лежала вона собі, сердешна, в пасіці та так і плаче тихесенько, ніхто не знає чого, а приповістися і мені навіть не хотіла, не так аби кому другому сказала. — Що вам, сестричко?
— Невідомий автор, “197 Vibrani Povisti Iurii Fied Kovich”
Частина мови: t.d. () |