приповість

[prɪpoʋistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Короткий але глибокий за змістом оповідний твір, що містить моральне повчання або філософську ідею; жанр, близький до байки чи алегорії.

  2. У літературознавстві — назва літературного жанру або конкретної творчої маніери письменника, що характеризується поєднанням реалістичного оповідання з символічним, притчевим змістом (наприклад, “приповісті” Василя Стефаника).

  3. Застаріле значення: повчання, настанова, моральний висновок, що випливає з якоїсь історії чи події.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приповість, р. приповісті, д. приповісті, з. приповість, о. приповістю, м. приповісті, к. приповісте

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів